Норвезький лісовий кіт

Про породу Норвезький лісовий кіт

Порода норвезьких лісових котів відноситься до довгошерстих. Довга шерсть цих котів напряму пов’язана з їхнім природним середовищем – суворим зимовим кліматом Норвегії. Предки цієї породи були швидкими і вправними мисливцями, вони витримували сильні морозні вітри і великі насипи снігу. Однак сьогодні норвезький лісовий кіт звичайнісінька домашня порода котів, яка отримала у спадок від предків густу шерсть і кмітливість.

Коли саме починається історія цієї породи достовірно не відомо, однак виникнення норвезьких лісових котів приписують на середину 16-того століття. Перші письмові згадки породи присутні у «Норвезьких народних казках» 1841 року, де згадуються коти з довгим, пухнастим хвостом. На своїй батьківщині ця порода була досить популярна, але після Другої світової війни ситуація погіршилася. Тоді норвезьких котів почали схрещувати з іншими породами і виникла загроза зникнення чистокровних представників породи.

 

Для запобіганню зникненню було прийнято цілий ряд правил з розведення породи норвезьких лісових котів. Так, кожен заводчик перш ніж зайнятися розведенням, мав показати своїх котів у спеціальному комітеті і, якщо ті відповідали норвезькій породі, реєструвалися та давався дозвіл не розведення. Поступово порода відновила кількісну популяцію, але лише після 1977 року норвезькі лісові коти офіційно отримали дозвіл брати участь у всіх європейських виставках.

За своїми розмірами порода норвезьких лісових котів досить велика, але вага досить середня – від 5 до 7 кілограм у дорослого самця, та трохи менше у самиці. Зумовлена така «незістиковка» пишною шерстю та густим водонепроникним підшерстям, які надають коту об’ємності. Зовнішня шерсть цих котів довга, м’яка і блискуча, а внутрішнє підшерстя має «масляні» водовідштовхуючі шерстинки.